Так, чинне законодавство України не містить загальної заборони на трансляцію російськомовних пісень українських виконавців.
Головний юридичний аргумент полягає в тому, що українське законодавство встановлює обмеження насамперед щодо творів, які виконуються або створені за участю громадян Російської Федерації, а не щодо мови виконання музичного твору. Тому російськомовні пісні українських виконавців (як сучасних, так і тих, хто вже відійшов у вічність) самі по собі не підпадають під заборону лише через мову виконання.
Нижче наведено основні юридичні аргументи, на які можна спиратися.
1. Закон встановлює обмеження за громадянством, а не за мовою
У червні 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 2310-IX, яким були внесені зміни до Закону України «Про культуру» та Закону України «Про медіа». Цими змінами заборонено публічне виконання, демонстрування та трансляцію музичних творів, якщо їх виконавцем є або був громадянин Російської Федерації (який набув громадянства РФ після 1991 року).
Аргумент: якщо музичний твір виконує громадянин України, сам факт того, що пісня звучить російською мовою, не означає порушення законодавства. Закон не забороняє російську мову як таку, а встановлює обмеження щодо участі громадян держави-агресора.
2. Позиція Уповноваженого із захисту державної мови
Офіс Уповноваженого із захисту державної мови неодноразово роз’яснював, що стаття 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» допускає використання інших мов під час виконання художніх творів, музичних композицій та концертних програм.
Аргумент: виконання українським артистом пісні російською мовою саме по собі не є порушенням мовного законодавства України.
3. Творча спадщина українських митців
Це правило однаково поширюється і на творчу спадщину українських виконавців та авторів, яких уже немає серед живих (наприклад, ранні російськомовні композиції Кузьми Скрябіна або інших українських артистів).
Аргумент: якщо виконавець був громадянином України та не був громадянином Російської Федерації після 1991 року, його музична спадщина є частиною українського культурного простору незалежно від мови окремих творів.
На що варто звернути увагу власнику інтернет-радіо
1. Якщо радіостанція зареєстрована як медіа
У разі якщо інтернет-радіо є зареєстрованим суб’єктом у сфері медіа, необхідно дотримуватися вимог законодавства щодо частки пісень українською мовою.
Наразі законодавство передбачає мінімальну частку україномовних музичних творів у радіоефірі. Російськомовні композиції українських виконавців можуть транслюватися за умови дотримання інших вимог законодавства та встановлених квот.
2. Якщо інтернет-радіо не зареєстроване як медіа
Якщо інтернет-радіо працює без державної реєстрації як суб’єкт у сфері медіа, положення щодо контролю за виконанням мовних квот можуть не застосовуватися так само, як до ліцензованих або зареєстрованих мовників. Водночас таке радіо все одно повинно дотримуватися вимог законодавства України щодо заборони трансляції творів, на які поширюються встановлені законом обмеження.
Додаткові юридичні аргументи
- Конституція України гарантує свободу творчості та свободу вираження поглядів (статті 34 і 54 Конституції України), якщо це не суперечить законам України.
- Закон України «Про медіа» не встановлює загальної заборони на використання російської мови в музичних творах українських виконавців.
- Основним критерієм під час оцінки правомірності трансляції є не мова пісні, а відповідність твору вимогам законодавства України, зокрема щодо участі громадян держави-агресора, відсутності пропаганди держави-агресора та дотримання інших встановлених законом обмежень.
Висновок
За чинним законодавством України російськомовні пісні українських виконавців не заборонені лише через мову їх виконання. Вирішальне значення має правовий статус виконавця, відповідність твору вимогам законодавства України та дотримання норм законів «Про культуру», «Про медіа» і «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Отже, інтернет-радіостанція може транслювати російськомовні твори українських артистів за умови дотримання вимог чинного законодавства України та власної редакційної політики.
Нормативно-правове обґрунтування
Правову основу для трансляції музичних творів українських виконавців становлять такі нормативно-правові акти:
- Конституція України
- Стаття 34 гарантує кожному право на свободу думки і слова, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію.
- Стаття 54 гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової й технічної творчості та забезпечує захист інтелектуальної власності.
- 2. Закон України № 2310-IX від 19 червня 2022 року
Цим Законом внесено зміни до Законів України «Про культуру» та «Про медіа», якими встановлено обмеження щодо публічного виконання, демонстрування, трансляції та розповсюдження музичних творів, пов’язаних із громадянами держави-агресора.
Метою Закону є обмеження культурного продукту держави-агресора, а не встановлення заборони на використання будь-якої конкретної мови.
- Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
Особливої уваги заслуговує стаття 23, яка регулює сферу культури.
Вона передбачає, що:
- мовою культурно-мистецьких заходів є державна мова;
- водночас виконання музичних творів, пісень, оперних партій та інших художніх творів може здійснюватися мовою оригіналу або іншою мовою відповідно до творчого задуму автора чи виконавця.
- Саме ця норма підтверджує, що закон не містить заборони на виконання чи трансляцію українськими артистами пісень російською мовою лише через мову їх виконання.
- Закон України «Про медіа»
Закон визначає права та обов’язки суб’єктів у сфері медіа, порядок діяльності аудіовізуальних сервісів та встановлює вимоги щодо розповсюдження контенту.
Для зареєстрованих радіомовників також застосовуються вимоги щодо частки музичних творів українською мовою та інших норм законодавства.
Разом із тим Закон не містить окремої заборони на трансляцію російськомовних пісень українських виконавців.
- Закон України «Про культуру»
Після внесення змін Законом №2310-IX саме цей Закон встановлює обмеження щодо музичного продукту, пов’язаного з громадянами Російської Федерації.
Ключовим критерієм є громадянство виконавця або автора, а не мова виконання твору.
Офіційна позиція державних органів
Уповноважений із захисту державної мови неодноразово наголошував, що положення мовного законодавства не встановлюють заборони на виконання художніх творів іншими мовами, якщо це відповідає вимогам статті 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Таким чином, російськомовні пісні українських виконавців самі по собі не можуть вважатися порушенням мовного законодавства.
Практичний висновок для інтернет-радіостанцій
Якщо радіостанція транслює:
- виключно українських виконавців;
- авторів, які не є громадянами Російської Федерації (або не набували громадянства РФ після 1991 року);
- твори, що не містять пропаганди держави-агресора, її органів влади, збройних формувань або виправдання збройної агресії проти України;
- та дотримується вимог законодавства щодо мовних квот (у разі якщо є зареєстрованим суб’єктом у сфері медіа),
- то трансляція російськомовних пісень українських виконавців не суперечить чинному законодавству України.
Важливе застереження
Водночас кожен музичний твір доцільно оцінювати індивідуально. Навіть якщо виконавець є громадянином України, підставою для відмови від трансляції можуть бути:
- включення особи до санкційних списків України;
- поширення матеріалів, що містять пропаганду держави-агресора;
- публічна підтримка збройної агресії Російської Федерації проти України;
-
інші обмеження, передбачені чинним законодавством України або рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України.
Якщо закон прямо не встановлює заборону щодо трансляції певного музичного твору, така трансляція вважається допустимою за умови дотримання інших вимог законодавства України.
Чинне законодавство України не містить норми, яка б прямо забороняла трансляцію російськомовних пісень українських виконавців лише через мову їх виконання.
Отже, рішення про включення таких творів до ефіру належить до сфери редакційної політики медіа, якщо при цьому виконуються вимоги законів України.
