У 1963 році Лу Оттенс створив маленьку пластикову коробочку розміром 10 на 6 см, яка назавжди змінила музичний світ. Будучи керівником інженерного відділу голландської компанії Hasselt, що належала Philips, він відповідав за розробку прототипу для зберігання та відтворення музики, який через десять років став популярним у всьому світі під назвою «касета».
Оттенс був одержимий ідеєю створення компактної технології для відтворення музики. Тоді пісні звучали на вінілових платівках, які були надто великими та крихкими, щоб їх можна було легко переносити. Звуки приносили лише статичне задоволення, а цей прототип обіцяв надати музиці новий вимір руху.
Слово «касета» французькою означає «коробочка» і позначає контейнер, у який поміщено дві маленькі котушки, з’єднані магнітною стрічкою. Музика записується на цю плівку і може відтворюватися з обох сторін, змушуючи слухача перевертати касету у програвачі, щоб почути відомі сторону А і сторону В.
До 1964 року касети вже продавалися в Європі, а через чотири роки вони з’явилися у США. Це був новий і ще досить простий об’єкт, але дедалі більше ентузіастів прагнули перетворити його на незамінного музичного союзника.
У 1971 році зниження шуму покращили завдяки використанню стрічки з діоксидом хрому. На борту цієї маленької пластикової коробочки звуки передавалися все чіткіше, але справжня популярність прийшла разом із японською технологією, яка зробила слухачів головними героями.
Японська компанія Maxell випустила на ринок порожні стрічки та касети, що дало простір для творчості. Користувачі могли записувати власну музику: копіювати цілі альбоми, створювати власні добірки та навіть записувати власні голоси за допомогою домашніх магнітофонів. Касета відкривала світ можливостей, у якому контроль належав слухачеві.
У 1970-х та 1980-х роках касети домінували в музичному світі. На відміну від вінілових платівок, вони були міцними та компактними. Їх можна було носити у рюкзаках і кишенях, ділитися ними та витримувати випробування подорожей. Їх можна було підбирати під уподобання користувача, створюючи мікси, які стали прообразом сучасних плейлистів.
З доказаною популярністю різні компанії працювали над удосконаленням винаходу Оттенса. Американська компанія Dolby працювала над зменшенням шуму, а в 1978 році з’явилися стрічки з чистого металевого порошку, які зберігали якість звуку на десятиліття.
Вже через рік наступний технологічний прорив, пов’язаний із касетою, революціонізував спосіб прослуховування музики. 1 липня 1979 року народився Walkman — портативний програвач на батарейках, який запровадив звичку, актуальну й сьогодні: слухати музику під час прогулянок, у громадському транспорті чи в залі очікування, завдяки використанню навушників.
У 1980-х касети домінували в автомобільних стереосистемах, Walkman’ах та домашніх магнітофонах. У порожніх версіях їх використовували для створення компіляцій або «мікс-стрічок», а вітрини магазинів музичних платівок заповнювали останніми релізами від найвідоміших виконавців.
Але до створення наступника касети долучився сам Лу Оттенс: компакт-диска, або CD — нової технології, яка поступово завоювала споживачів і зрештою стала новим королем відтворення звуку.
У 1981 році Sony і Philips випустили на ринок CD. Ці диски з полікарбонату, покриті алюмінієм, зробили маленьку касетну коробочку 1970-х здаватись великою. Вага всього 30 грамів, а обсяг пам’яті — до 650 МБ; спочатку вони домінували в музичному світі, а згодом залишили слід у сфері комп’ютерних технологій.
Диски поступово набирали популярності серед користувачів. Протягом 1990-х років компакт-диски і касети співіснували у музичних магазинах, і багато хто віддавав перевагу Walkman навіть при наявності більш сучасних технологій, таких як Discman. Однак звукова вірність і практичність CD зрештою повністю перемогли. До 2007 року у світі продано 200 мільярдів дисків.
Навіть після того, як касета втратила статус короля відтворення музики, слід, який вона залишила у музичному світі, був настільки важливим, що ці маленькі коробочки й досі викликають ностальгію. Можливо, тому, що саме вони першими справді дозволили слухачам оволодіти музикою та надати їй вічного руху.
