I. НАЙПОПУЛЯРНІША ВЕРСІЯ стверджує, що бельгійський трамвайний заводчик Раймонд Легоде відкривав маршрут парового трамвая. Він їхав у ньому, виблискуючи своїм виглядом разом із міським головою Толмачовим, а також зі священником. Іноді автори публікацій розділяють цих персонажів, залишаючи то одного, то іншого у весело катаючомуся Одесою трамваї — задля створення майбутнього хіта невідомим автором.
II. Потяг, повний євреїв, яким було заборонено проживати у великих містах, прибував із Бендери саме о 7:40.
III. Малоймовірна (як на мене) версія твердить, що Аркадій Сєвєрний разом із продюсером і поетом Рудольф Фукс створили цей шедевр. А рядок мовою їдиш про «а гіц ін паровоз» вони додали, не розуміючи значення фрази — просто заради яскравого слівця.
IV. Існує також версія, що Теодор Герцль — засновник політичного сіонізму — мав приїхати до Одеса, але щось не склалося. І нібито саме під час очікування такої значущої особи хтось і склав цю пісню.
V. МОЯ УЛЮБЛЕНА ВЕРСІЯ — у рядках зашифровано термін, який жінка виношує дитину: сім разів по сорок.
Музика фрейлекса існувала ще до появи слів — і в це легко повірити. Схожа історія й з піснею про Хаїма: мелодія вже жила самостійно у виконанні клезмерів ще до того, як з’явився текст.
P.S. Не вірте тим, хто «точно знає», як виникла «7:40». Не існує жодних достовірних джерел, які б підтверджували ту чи іншу версію. До того ж текст має безліч варіантів. Я знаю одне: виконати її дано не кожному. Тут потрібно відчути те, що закладено між рядками. Щось про оптимізм, віру в добро й щирість. Про те, що неможливо викорінити в одеситах.
А яка версія, на вашу думку, є правдивою?
